Атлас карт 30-км зони впливу Хмельницької АЕС

У цьому розділі представлено картографічні матеріали, що містять інформацію про природу 30-кілометрової зони впливу Хмельницької АЕС

Карта ґрунтів 30-кілометрової зони ХАЕС складена на підставі фондових матеріалів (ґрунтові карти господарств і лісництв 30-кілометрової зони, масштаби 1:10000 та 1:25000) та даних власних експедиційних ландшафтних досліджень, складовою частиною яких був опис ґрунтових розрізів. На ній представлена просторова диференціація ґрунтового покриву території дослідження, який відрізняється великою різноманітністю. У легенді карти виділено понад 400 ґрунтових відмінностей, що належать до 7 зональних типів ґрунтів.

Також представлено карти, які містять відомості про різні фізико-хімічні властивості ґрунтів, суттєві з погляду умов міграції речовин. Вони складені з використанням інформації та контурної частини ландшафтної карти, що дозволило на основі ландшафтного підходу найбільш повно відобразити різні показники ґрунтового покриву в межах природних територіальних комплексів (геосистем).

При складанні ландшафтної карти 30-кілометрової зони ХАЕС-2 використано такі матеріали: результати власних експедиційних досліджень ландшафтів, проведених у 30-кілометровій зоні в червні-серпні 1999 р.; бланки комплексного опису точок спостереження (близько 700); результати хімічного аналізу ґрунтових зразків; опубліковані та фондові матеріали, які містять інформацію про природу досліджуваної території; топографічні карти; матеріали лісовпорядкування з інформацією про породний склад лісонасаджень та ґрунтовий покрив заліснених територій (масштаб 1:25000); ґрунтові карти господарств 30-кілометрової зони (масштаб 1:10000).

Ландшафтна карта 30-кілометрової зони впливу ХАЕС містить інформацію про 8842 ландшафтні урочища, серед яких виділено 2,5 тисячі видів урочищ, згрупованих у 227 підтипів у межах 7 типів ландшафтів (див. легенду до карти).
Складена таким чином ландшафтна карта є новим достовірним джерелом знань про ландшафтну структуру досліджуваної території. Вона може бути використана не лише для вирішення завдань оцінювання та прогнозування перерозподілу забруднювальних речовин, а й для обґрунтування розміщення мережі радіоекологічного моніторингу зони впливу ХАЕС та для вирішення багатьох завдань екологічного менеджменту і природокористування.

На основі ландшафтної карти та результатів лабораторних аналізів фізико-хімічних властивостей ґрунтів було побудовано серію інвентаризаційних, оціночних та прогнозних карт території зони впливу Хмельницької АЕС.

Карта складена з метою визначення особливостей просторової диференціації геохімічного фону, фізико-хімічних особливостей геосистем, тобто ландшафтно-геохімічних умов міграції та акумуляції хімічних елементів, зокрема й техногенного походження. За цією картою виконано ландшафтно-геохімічний аналіз та оцінювання екологічного стану досліджуваної території, аналіз факторів первинного та вторинного перерозподілу забруднювальних речовин.

Розроблена методика ландшафтно-геохімічного картографування (Малишева, 1994, 1998) ґрунтується на вивченні факторів міграції хімічних елементів, аналізі просторової диференціації хімічних і фізичних особливостей геосистем, хімічного складу їхніх компонентів (факторів вторинного перерозподілу).
На карті елементно-компонентних структур відображено насамперед фактори ландшафтно-геохімічної диференціації території: 1) хімічний склад рухомих і нерухомих елементів, які визначають геохімічний фон — арену всіх природних та техногенно-природних процесів, 2) хімічні властивості верхнього гумусового горизонту ґрунтів, 3) мінералогічний склад цього ж шару та ґрунтотвірних порід, 4) фізичні властивості ґрунту та ґрунтотвірних порід.

Легенда ландшафтно-геохімічної карти має матричну форму. По вертикальній осі вказано клас, тип, рід, вид ландшафтно-геохімічних систем (ЛГС), по горизонтальній осі — їхній підтип. У комірках матриці позначено індекси ландшафтних урочищ.

Тип ЛГС визначається за переважаючими хімічними елементами з кларками концентрації понад 1, які представлені у вигляді формули накопичення, де в чисельнику зазначено макроелементи, а в знаменнику — мікроелементи.

Клас ЛГС визначається за типоморфними елементами, тобто переважаючими елементами, які можуть переходити в розчин і здатні до міграції та акумуляції.

Тип і клас ЛГС можуть зазначатися в одній графі геохімічною формулою ландшафту, оскільки саме вони зумовлюють своєрідність його геохімічного фону.

Підклас ЛГС визначається ємністю катіонного обміну, вмістом гумусу та кислотністю ґрунтів.

Рід ЛГС визначається співвідношенням монтморилоніту та вермикуліту до польового шпату і кварцу, наявністю торфу.

Вид ЛГС визначається вмістом мулистої фракції у верхньому гумусовому шарі ґрунтів.

Отже, за типом ЛГС визначається «стійкий» геохімічний фон, за класом ЛГС — «рухомий» геохімічний фон, а за підкласом, родом, видом — фізико-хімічні властивості ЛГС, які відіграють головну роль у формуванні умов міграції або акумуляції хімічних елементів у ЛГС.

Клас ЛГС показаний на карті основними кольорами, всі інші типологічні одиниці визначаються за легендою та ландшафтним подвійним індексом.

Карта ландшафтно-геохімічних бар'єрів (ЛГБ) є оціночно-прогнозною картою, на якій показано ділянки найбільш імовірної акумуляції хімічних елементів, зокрема й техногенного походження. Методику складання карти ЛГБ запропонувала Л. Л. Малишева (1988, 1994). Вона ґрунтується на аналізі факторів їх формування, який проводиться на основі попередньо складеної великомасштабної ландшафтно-геохімічної карти. Тобто визначаються показники, що зумовлюють просторову диференціацію та контрастність ландшафтно-геохімічних умов міграції, які призводять до формування певних типів і видів ЛГБ.

Найголовнішими факторами виникнення ландшафтно-геохімічних бар'єрів є:

• орографічні особливості території (розчленованість),
• дренованість ландшафтів,
• метеорологічні, гідрологічні, гідрохімічні, гідрогеологічні умови,
• фізико-химичні властивості ґрунтів (окисно-відновні та лужно-кислотні умови, водопроникність, гранулометричний і мінералогічний склад, вміст гумусу, карбонатність) [1],
• кількість і склад органіки, умови її розкладання,
• інтенсивність біологічних процесів та особливості біогеохімічних циклів міграції елементів тощо.

На представленій карті виділено ландшафтно-геохімічні бар'єри, які класифіковано за формою, генезисом та механізмом утворення.

За формою розрізняють лінійні та площинні. Лінійні ЛГБ виникають при зміні умов латеральної міграції хімічних елементів між ЛГС. Тому їх також називають латеральними, а площинні виникають при зміні умов радіальної міграції між біогеогоризонтами, тому їх ще називають радіальними. Залежно від механізму масоперенесення розрізняють дифузійні та інфільтраційні ЛГБ.

За походженням усі бар'єри поділяються на два типи: природні та техногенні (штучні).

За механізмом утворення та провідним видом міграції кожен із типів ЛГБ поділяється на три класи — механічні, фізико-хімічні, біогеохімічні.
На кожному з цих бар'єрів утримуються певні асоціації хімічних елементів (Перельман, 1989), які при зміні умов міграції втрачають рухливість або осаджуються, сорбуються, чи взагалі вилучаються з міграційного потоку і залишаються в контактних, контрастних за фізико-хімічними властивостями зонах.

Карта ЛГБ складена на основі ландшафтно-геохімічної карти та карти каскадних структур, за якими було визначено зони можливої акумуляції речовин внаслідок механічної міграції (водної, гравігенної, водно-гравігенної, повітряної), водної фізико-хімічної та біогеохімічної міграції.
На основі аналізу просторової диференціації ландшафтно-геохімічних умов і факторів цієї диференціації обґрунтовано класифікацію площинних (радіальних) ЛГБ, які трапляються на території 30-кілометрової зони впливу ХАЕС.

На складеній таким чином карті ЛГБ визначено та оцінено ділянки, здатні акумулювати забруднювальні речовини як у результаті первинного, так і вторинного їх перерозподілу. Карта ЛГБ використовується при інтегральному оцінюванні забрудненості території, ландшафтно-екологічному зонуванні, прогнозуванні перерозподілу забруднювальних речовин та визначенні ділянок їхньої можливої акумуляції.

Карта складена на основі ландшафтного та ландшафтно-геохімічного підходів, а також аналізу комплексу факторів, що впливають на перерозподіл ⁹⁰Sr і ¹³⁷Cs. Практично, на цій карті виділено ділянки потенційного найбільш імовірного накопичення, винесення та транзиту ⁹⁰Sr і ¹³⁷Cs.