Навигація по сайту

ГІС Хмельницької та Рівненської АЕС

Географічні інформаційні системи Хмельницької, а згодом Рівненської АЕС були розроблені в межах проєкту оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) енергоблока № 2 Хмельницької АЕС та енергоблока № 4 Рівненської АЕС.

Територія 30-кілометрової зони ХАЕС відрізняється від інших районів розташування атомних станцій в Україні винятково різноманітними природними умовами.

У зоні впливу ХАЕС наявні понад 400 ґрунтових відмінностей, виділяється більше ніж 8000 ландшафтних урочищ, серед яких визначено 2,5 тисячі видів урочищ, згрупованих у 227 підтипів у межах 7 типів ландшафтів.

Складність об'єкта досліджень, комплексність та різноманітність завдань зумовили необхідність створення геоінформаційної системи, яка б дозволила ефективно їх вирішувати.

Завдання проєкту:
  • Дати характеристику генетичних видів ґрунтів і структури ґрунтового покриву територій 30-кілометрової зони АЕС, проаналізувати забруднення ґрунтів та оцінити вплив енергоблока на ґрунти.
  • Вивчити структуру землекористування території та проаналізувати вплив агротехнічних заходів на зміну властивостей ґрунтів.
  • Вивчити ландшафтно-морфологічну та ландшафтно-геохімічну структуру території, а також провести аналіз і оцінювання перерозподілу забруднювальних речовин, оцінювання та прогнозування їх можливого накопичення на ландшафтно-геохімічних бар'єрах.
  • Дати оцінку ландшафтних та ландшафтно-геохімічних умов перерозподілу 90Sr і 137Cs по території 30-кілометрової зони АЕС та їх винесення за її межі.
Увесь процес було поділено на такі технологічні етапи:
  • Вибір базових програмних засобів, що забезпечують можливість використання векторно-метричних властивостей перетворення, а також тривимірного й універсального просторового аналізу. Розробка структури бази даних.
  • Сканування та векторизація топографічних карт масштабу 1:25000. Створення ЦММ (цифрової моделі місцевості / рельєфу).
  • Розробка програмних модулів для побудови морфометричної карти (поверхонь із різними кутами ухилу та ерозійно-річковою мережею). Вирішення завдань екстраполяції ліній, що обмежують поверхні з різними кутами ухилу.
  • Складання морфометричної основи ландшафтної карти. Збір фондових матеріалів геоморфологічної структури, четвертинних відкладень, ґрунтового та рослинного покриву. Маршрутне ландшафтне знімання.
  • Векторизація фондових матеріалів із прив'язкою до електронної топографічної карти — створення компонентних інформаційних шарів. Прив'язка точок польових ландшафтних досліджень до електронної топографічної карти. Наповнення бази даних інформацією з бланків опису польових досліджень.
  • Оверлейний аналіз компонентних інформаційних шарів. Корекція шарів за інформацією електронних ландшафтних бланків. Розробка легенди ландшафтной карти.
  • Складання електронної ландшафтної карти та зіставлення її з ландшафтною картою, побудованою за традиційною методикою — верифікація ГІС-моделі ландшафтно-морфологічної структури.
  • Складання ландшафтно-геохімічної карти, карти ландшафтно-геохімічних бар'єрів, карти умов перерозподілу 90Sr і 137Cs.
  • Аналіз та оцінювання ландшафтно-геохімічних умов міграції забруднювальних речовин. Комплексне оцінювання умов перерозподілу 90Sr і 137Cs у ландшафтах внаслідок водної, повітряної та біогенної міграції.
Авторські свідоцтва: